EuReCa
МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНА КЛІНІКА
Телефон +38(044)33-999-03
Передзвонити
Меню Меню

Гіпопаратиреоз

Гіпопаратиреоз – захворювання, пов’язане з недостатньою продукцією паратгормону (ПТГ) прищитоподібними залозами (ПЩЗ).

Серед причин розвитку гіпопаратиреозу найбільш частою є ушкодження прищитоподібних залоз під час операції на щитовидній залозі. Можливий розвиток цього стану внаслідок здавлювання тканини ПЩЗ гематомою або рубцевою тканиною. Захворювання також може розвинутись через променеве ушкодження ПЩЗ при опроміненні пухлин шиї, верхнього середостіння або при проведенні радіойодтерапії (значно рідше) захворювань щитовидної залози. Однією з причин гіпопаратиреозу може бути аденома ПЩЗ при наявній атрофії залоз, що залишились. Ідіопатичний ізольований гіпопаратиреоз (інколи його класифікують як гіпопаратиреоз аутоімунного генезу) у більшості випадків спорадичний, але спостерігаються і сімейні форми, які можуть бути складовою частиною синдромів аутоімунної недостатності ендокринних залоз.  Гіпопаратиреоз може розвиватися внаслідок ураження ПЩЗ різними патологічними процесами (туберкульоз, саркоідоз, амілоідоз, гемохроматоз, метастази пухлин та ін.).

Симптоми

Основним проявом гіпопаратиреозу є тривалі до трьох хвилин тонічні судоми, які виникають симетрично у сгинальних групах м’язів та обумовлені підвищеною збудливістю нервово-м’язового апарату. Частіше спостерігаються судоми нижніх кінцівок. Внаслідок переважання тонусу м’язів, що згинають кінцівку, спостерігається специфічне положення верхньої кінцівки – приведена до тулуба, зігнута у ліктьовому суглобі, пальці кисті зведені, зігнуті – так звана рука акушера.

При судомах лицьових м’язів виникає зведення щелеп – тризм, губи витягнуті («риб’ячий рот»). У важких випадках спостерігаються судоми грудної клітини – зведення межреберних м’язів та м’язів діафрагми, що веде до порушення (паралічу) дихання. Частота та тривалість приступів судом залежить від важкості захворювання.

При важкому гіпопаратиреозі можуть виникати порушення діяльності багатьох органів та систем, і, особливо, з боку нервово-психічної сфери: головний біль, пригнічений настрій, вогнищеві пошкодження або набряк мозку, іноді виникають епілептіформні припадки. До частих симптомів гіпопаратиреозу відносять вегето-судинні порушення, парестезії. Можуть виникати зміни з боку органа зору – катаракти, набряк диску зорового нерву, кератіт, кон’юнктивіт, блефаріт, косоокість.

При довготривалому перебігу гіпопаратиреозу з’являються зміни шкіри, ламкість волосся, можливе облисіння, сивість, ламкість нігтів, крихкість зубів.

Часто при важкій формі захворювання спостерігається спазм коронарних артерій, клінічними проявами якого бувають приступи стенокардії.

Відмічаються зміни з боку органів травлення – пілороспазм, блювота, підвищення секреторної функції шлунка, посилення моторики кишок.

Діагностика

Діагноз гіпопаратиреозу встановлюють на підставі характерних тонічних судом симетричних груп м’язів, що виникають внаслідок певних причин, або спорадично. Для діагностики гіпопаратиреозу у період між нападами та для виявлення латентної форми тетанії використовують спеціальні діагностичні заходи і симптоми Хвостека, Шлезінгера, Трусо. Лабораторна діагностика захворювання базується на визаченні рівню кальцію, фосфору крові – виявляється гіпокальціємія, гіперфосфатемія, рівень паратгормону знижений.

При дослідженні екскреції кальцію з сечею вияваляється гіпокальціурія. 




+38(044)33-999-03
Київ, вул. Хорива, 23В
Передзвонити
© Умови використання
Ліцензія на медичну практику МОЗ України №683 від 7.07.2016 р.
FacebookFacebook