Жовчнокам’яна хвороба – це захворювання, яке характеризується утворенням каміння (конкрементів) в жовчному міхурі та протоках. Основними причинами виникнення даної хвороби є застій жовчі та підвищення концентрації солей в жовчі внаслідок порушеного обміну речовин. 

Симптоми 

У переважній більшості випадків хвороба протікає практично безсимптомно до тих пір поки, каміння не потрапляє в жовчні протоки і не починає травмувати їх. 

Першими симптомами ЖКХ є пожовтіння шкіри, склер очей, слизової оболонки ротової порожнини, різкі кольки в правому підребер’ї, відчуття важкості, нудота, часта відрижка та гіркота у роті. 

Кольки з’являються, як правило, після вживання гострої та жирної їжі, алкоголю, стресових ситуацій та великого фізичного навантаження. Біль може віддавати в поперек, праву лопатку, грудину чи шию. Можлива нудота та блювання (інколи з жовчю), але полегшення після цього не наступає. Пацієнт скаржиться на загальну слабкість та нездужання.

Додатковими симптомами є підвищена температура тіла, пітливість, знебарвлення калових мас, тупий біль в області печінки, судоми.

Симптоми можуть змінюватися в залежності від локалізації закупорки жовчних протоків та супутніх хвороб.

Діагностика

Для діагностування жовчнокам’яної хвороби необхідні наступні обстеження:

• УЗД черевної порожнини;
• Холецистографія або ретроградна холангіопанкреатографія у випадку проведення хірургічного втручання;
• КТ або МРТ;
• Загальний та біохімічний аналіз крові;

Лікування

При діагностуванні жовчно-кам’яної хвороби хворому призначається дієта, а також рекомендується приймати їжу по годинам. Як правило, лікування даної хвороби передбачає хірургічне втручання (видалення жовчного міхура). Також може застосовуватися метод дроблення або розчинення каміння (лише в тому разі, якщо його розміри не більше 1 см), проте існує велика вірогідність рецидиву.