EuReCa
МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНА КЛІНІКА
Меню Меню

Гострий гломерулонефрит

Гострий гломерулонефрит поєднує специфічний комплекс захворювань нирок, при якому імунологічний механізм посилює запалення та проліферацію (розростання) тканини клубочків нирки і призводить до пошкодження його структур (базальної мембрани, мезангію та ендотелію капілярів).

Природній розвиток гострого гломерулонефриту: біль в спині та гематурія (кров в сечі), що супроводжується олігурією та анурією (зменшенням кількості сечі аж до повного зникнення) був описаний ще Гіппократом. Річард Брайт описав гострий гломерулонефрит у 1827 році, тому інколи гострий гломерулонефрит називають «хвороба Брайта».

Гострий гломерулонефрит призводить як до структурних, так і до функціональних змін.

Структурні зміни: клітинна проліферація призводить до збільшення кількості клітин в пучках клубочків, через проліферацію ендотеліальних, мезангіальних та епітеліальних клітин. Потовщення клубочкової базальної мембрани проявляється як потовщення стінок капілярів при дослідження за допомогою світлової мікроскопії. Електроннощільні відкладення можуть бути субендотеліальними, субепітеліальними, внутрішньомембранними або мезангіальними, відповідно до ділянки відкладень імунних комплексів. Гіалінізація або склероз вказує на незворотні пошкодження.

Функціональні зміни включають в себе протеїнурію, гематурію, зменшення швидкості клубочкової фільтрації та діурезу.

Причина хвороби

Фактори розвитку гострого гломерулонефриту можна розділити на інфекційні та неінфекційні.

Інфекційні

Найбільш поширеною інфекційною причиною виникнення гострого гломерулонефриту є інфекції викликані різними видами стрептококу (наприклад, групи А, бета-гемолітичний). Що і обумовило його назву — гострий пострептококовий гломерулонефрит. В останні десятиліття рівень захворюваності на постстрептококовий гломерулонефрит знизився, тоді як кількість випадків постінфекційного гломерулонефриту внаслідок стафілококової інфекції збільшилась.

Нестрептококовий постінфекційний гломерулонефрит також може бути викликаний іншими (крім групи А стрептококів) бактеріями, вірусами, паразитами або грибком.

Неінфекційні

До неінфекційних причин гострого гломерулонефриту належать різні захворювання та патологічні стани (наприклад, частою причиною є системні захворювання, які не пов’язані з інфекцією).

Прогноз

У більшості випадків спостерігається повне одужання та відновлення пацієнтів . Однак, у пацієнтів дитячого віку смертність становить 0-7%.

У 30% дорослих пацієнтів та в 10% пацієнтів дитячого віку може перейти в хронічну форму.

Симптоми гострого гломерулонефриту включають:

  • Гематурію (кров в сечі) – це універсальний показник, навіть, якщо помітний лише в мікроскоп. Макроскопічна гематурія (макрогематурія) спостерігається у 30% пацієнтів дитячого віку, і проявляється зміною кольору сечі на червоний або коричневий (колір коли або кави).
  • Олігурія (зменшення кількості сечі).
  • Набряки (периферійні або периорбітальні — навколо очей) – спостерігаються у 85% пацієнтів дитячого віку.
  • Головний біль – виникає внаслідок гіпертензії. Перехід гіпертензії у злоякісну спостерігається у 5% пацієнтів.
  • Задишка при фізичних навантаженнях – може виникнути внаслідок серцевої недостатності або набряку легень; спостерігається рідко, зокрема у дітей.
  • Можливий біль у попереку внаслідок розтягання ниркової капсули збільшеною через набряк ниркою.

 

Діагностика

У клініці EuReCa пацієнтам із захворюванням нирок виконують усі необхідні тести для швидкого встановлення точного діагнозу.

У випадку гострого гломерулонефриту обов’язковими є наступні дослідження:

  • Загальний аналіз сечі та дослідження її осаду дуже важливі для діагностики гострого гломерулонефриту.
  • Виконують загальний аналіз крові з визначенням швидкості осідання еритроцитів.
  • Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовину) та визначення електролітів крові (калій, натрій)
  • Визначення рівня C3, C4, CH50 компонентів комплементу крові. Гіпокомплементемія (низький рівень компонентів комплементу) виявляється у 73,9% дорослих пацієнтів.
  • Визначення титру антитіл до стрептолізину О (антистрептолізину О, АСЛ-О) є маркером стрептококової інфекції. Його підвищення починається через 1-3 тижні, досягає максимуму через 3-5 тижнів та повертається до норми через 6 місяців. Титр антистрептолізину О збільшується у 60-80% хворих на гломерулонефрит. Разом з цим, ступінь підвищення титру АСЛ-О не пов’язаний з тяжкістю та прогнозом захворювання.

Проведення біопсії нирки не є необхідним для діагностики гострого постстрептококового гломерулонефриту (та й інфекційного гострого гломерулонефриту взагалі). Разом з цим, гістологічне дослідження дає можливість визначити прогноз перебігу захворювання та його лікування.

У випадку гострого гломерулонефриту біопсія нирки проводиться пацієнтам, які мають інші захворювання нирок, захворювання нирок у близьких родичів та нетиповий перебіг.

Лікування гострого гломерулонефриту залежить від його причини. Якщо гострий гломерулонефрит обумовлений хронічними інфекціями, то їх лікування надзвичайно важливе. Лікування гострого постстрептококового гломерулонефриту має підтримувальний характер, оскільки не існує його специфічної терапії.

Лікування

Сучасне лікування, яке проводиться в клініці EuReCa дозволяє отримувати найкращі результати і є економічно ефективним, оскільки засноване на засадах доказової медицини та індивідуалізоване до особливостей кожного хворого.

Антибіотики

Антибіотики (наприклад, пеніцилін) використовуються для контролю локальних симптомів та для запобігання поширенню інфекції при безпосередньому контакті з хворим на стрептококову інфекцію. Надзвичайно важливим є розпочати лікування у перші 36 годин від появи симптомів захворювання, оскільки терапія розпочата у цей проміжок часу дозволяє запобігти розвитку пострептококового гломерулонефриту. Більш пізній початок або застосування антибіотиків після розвитку гломерулонефриту не змінює його перебіг, а може застосовуватись для санації вогнища інфекції.

Інші препарати

Петльові діуретики можуть бути призначені пацієнтам, які страждають від набряків та підвищеного артеріального тиску, для виведення надлишкової рідини та стабілізації тиску.

Глюкокортикоїди та цитотоксичні препарати не потрібні, окрім тяжких випадків постстрептококового гломерулонефриту.

Дієта та фізична активність

При затримці рідини в організмі (набряки) рекомендується обмежити споживання рідини та натрію.

Рекомендується дотримуватися постільного режиму, доки не зникнуть симптоми запалення ниркових клубочків та застою крові у великому колі кровообігу (набряки). Тривала відсутність фізичної активності не сприяє процесу одужання пацієнта.


ОГЛЯД
Попередній огляд лікарем, при потребі збирається команда, до якої може увійти лікар, який направив пацієнта
ОБСТЕЖЕННЯ
Призначення тільки необхідних дообстежень, пройти які пацієнт може в т.ч. за місцем проживання
КОНСУЛЬТАЦІЯ
Встановлення діагнозу, призначення програми лікування. Особисто або віддалено (телемедично)
ЛІКУВАННЯ
Пройти лікування пацієнт може в будь-якій клініці на вибір, в т.ч. за місцем проживання

Програма лояльності

Пацієнтам, які вже отримали в клініці будь-яку послугу (зареєстровані), по окремим прозиціям пропонуються спеціальні ціни на послуги.




+38(044)33-999-03
Київ, вул. Хорива, 23В
Передзвонити
© Умови використання
Ліцензія на медичну практику МОЗ України №683 від 7.07.2016 р.
FacebookFacebook